Володимиру Івановичу Сіренку 90 років! Січеславська “Просвіта” вшановує земляка

Сьомого грудня 2021 року нашому видатному поету Володимиру Сіренку виповнилось би 90 років! 

Ювілей, який не могли не згадати поважні громадські організації Дніпра: Січеславська “Просвіта” – головний ідейний натхненник і організатор заходу, Національна Спілка Письменників України, музей Літературне Придніпров’я, Товариство репресованих і політичних в’язнів, Літературний Клуб “СвітоГЛЯД.”

Кожному з учасників було, що розповісти і про Володимира Івановича (багато присутніх знало поета особисто), і про його творчисть, і про його активну громадську і політичну позицію. Наживо слухали голос Володимира Івановича – він декламував свою поезію, переглядали його численні світлини через комп’ютерний пристрій, а також слухали пісні на його вірші.

Дуже зачепили присутніх листи Володимира Сіренка, які підготувала і озвучила Світлана Мартинова (Літературне Придніпров’я). В них болі і радощі Сіренка зразка 60-х років, коли поет потрапив під нагляд КГБ. 

Читали вірші, які нікого не залишали байдужими: були і ліричні сльози – 

Чорна, згорблена казашка

У землянці край села

Молока мені у пляшку

За “спасибі” налила.

Степом вицвілим, гарячим,

По барханах дві версти

Молоко несу і плачу

Від людської доброти.

і козацький сміх – 

Дивлюся в люстро. Постарів, зараза.
А був такий привабливий брюнет.
Тепер лише для рамки унітаза 
годиться мій пожмаканний портрет.

і національна гордість – 

Тож будемо вищими й віщими,

Нехай нам не згубиться лік:

Якщо ми себе не понищимо –

Ніхто нас не знищить повік!

**

Хочу, щоб у місті й поза містом –

Всюди, де святиться мій народ,

Мене звали націоналістом, –

Це одна з найвищих нагород.

Учасник заходу Фідель Сухоніс (НСПУ) навіть підзабув, що саме його легендарний “Бористен” надрукував лист підтримки Сіренка Олесю Гончару і його романа “Собор”, коли їх почали травити в пресі.

Було багато різних збірок поезій, які надали для заходу бібліотеки Кам’ янського і Дніпра. І взагалі, було видно, що організатори підійшли до заходу з особливою любов’ю і повагою до постаті ювіляра.

Текст: Віра Максимова для Вісника Української Справи